Висвітлено життєвий шлях, науково-дослідну, науково-організаційну, педагогічну та громадську діяльність М.С.Слободяника - відомого українського бібліотекознавця, бібліографознавця і документознавця. Наведено покажчик праць ученого за період 1974 - 2004 рр.

Освещены жизненный путь, научно-исследовательская, научно-организационная, педагогическая и общественная деятельность М.С.Слободяника - известного украинского библиотековеда, библиографоведа и документоведа. Приведен указатель трудов ученого за период 1974 - 2004 гг.

Наведено відомості про істориків, архівістів, документознавців, які займаються архівною справою в Україні у період 1940 - 1960 рр. Висвітлено архівні практичні питання та теоретичні архівознавчі аспекти, пов'язані зі збереженням історичних комплексів документів, їх опрацюванням, формуванням мережі державних архівів України та організацією наукового використання архівної інформації.

Приведены сведения об историках, архивистах, документоведах, занимавшихся архивным строительством в Украине за период с 1940 - 1960 гг. Освещены архивные практические вопросы и теоретические архивоведческие аспекты, связанные с сохранением исторических комплексов документов, их обработкой, формированием сети государственных архивов Украины и организацией научного использования архивной информации.

Наведено бібліографічні дані архівістів, археографів, архівознавців, педагогів вищої школи, державних діячів, істориків, що сприяли розвитку архівної справи в Україні у період 1970 - 1990 рр. Викладено відомості про спеціальні публікації архівістів і наявність особових фондів.

Приведены библиографические данные архивистов, археографов, архивоведов, педагогов высшей школы, государственных деятелей, историков, служивших развитию архивного дела в период с 1970 - 1990-х гг. на Украине. Изложены сведения о специальных публикациях архивистов и наличии личных фондов.

Наведено результати персоналізованого дослідження історії документознавства. Визначено внесок О.О. Федотова-Чеховського, О.О. Жижиленка, К.Г. Мітяєва, А.О. Введенського, П. Отле, сучасних документознавців, бібліотекознавців, бібліографознавців у становлення і розвиток документознавства. Особливу увагу приділено науковій творчості дослідників, їх найвідомішим працям, що наповнили новаторськими ідеями еволюцію науки про документ.

Приведены результаты персонализированного исследования истории документоведения. Определен вклад А.А. Федотова-Чеховского, А.А. Жижиленка, К.Г. Митяева, А.А. Введенского, П. Отле, современных документоведов, библиотековедов, библиографоведов в становление и развитие документоведения. Особое внимание уделено научному творчеству исследователей, их наиболее известным трудам, наполнившими новаторскими идеями эволюцию науки о документе.

Висвітлено зміст організації діловодства в адміністративних установах Чернігівської губернії першої половини ХІХ ст. Проаналізовано видові групи управлінських документів, їх структуру, склад реквізитів, способи упорядкування. Виявлено службові документи, що використовувалися лише в регіоні з генерал-губернаторською формою керування. Визначено структуру Канцелярії чернігівського цивільного губернатора та Чернігівського губернського правління, розкрито порядок організації діловодства в них. Виявлено специфічні функції адміністративних установ Чернігівської губернії, характерні лише для цього регіону.

Наведено відомості про наукову діяльність відомого вченого-документо-, книгознавця, доктора історичних наук С.Г. Кулешова. Подано бібліографію наукових праць вченого, дисертаційних досліджень, захищених під його науковим керівництвом, а також біобібліографію про нього.

Даны сведения о научной деятельности известного учёного документо-, книговеда, доктора исторических наук С.Г. Кулешева. Представлены библиография научных трудов учёного, диссертационных исследований, защищенных под его руководством, а также биобиблиография о нем.

Реконструйовано перебіг історичних подій, що визначили напрями та основні тенденції еволюції документознавства. Розкрито зміст пізнавальних процесів, особливості розвитку науки. Проаналізовано діяльність документознавчих наукових центрів України, висвітлено становлення фахової періодики, системи підготовки професійних кадрів у вищій школі, специфіку розвитку документознавства як наукової спеціальності. Досліджено сутність класичного дркументознавства та документології. Встановлено основні наукові напрями сучасного документознавства та визначено перспективи розвитку.

Розглянуто умови еволюції науки про документ у XIX ст., її організаційний розвиток. Відзначено роль університетів, спеціалізованих навчальних закладів, зокрема, Школи хартій, оцінено роль архівів як науково-дослідних центрів вивчення документів. Висвітлено основні здобутки археографії, джерелознавства, інших спеціальних історичних дисциплін на теренах студіювання документа, середовища його створення та функціонування. Розкрито фактори формування широкого тлумачення поняття "документ", зародження документаційної науки П. Отле на грунті ідей Ш. В. Ланглуа і Ш. Сеньобоса.

Покажчик містить систематизовані дані про монографії, навчальні посібники, автореферати дисертацій, статті з наукових збірників, журналів, які було видано в період 1991 - 2011 рр. з питань вітчизняного документознавстсва.

Проаналізовано процеси уніфікації та стандартизації документів і їх термінології, що проводилися у 20-х рр. ХХ ст. і були зумовлені необхідністю вдосконалення документаційного забезпечення управління, упровадження наукових методів організації праці. Доведено, що уніфікація документів у 20-х рр. ХХ ст. була безпосередньою практичною базою загальнодержавної стандартизації. Вона визначила основні напрями уніфікації, пов'язані з потребами практики, зініціювала нові форми документів та закріпила вживані лексичні засоби.

Шляхом аналізу наукової літератури, нармативно-правових актів, службових документів, що зберігаються у фондах Державних архівів Волинської, Київської, Чернігівської областей і приватного листування визначено зміст організації діловодства у дворянських депутатських зібраннях досліджуваного періоду. Охарактеризовано їх структуру та функції, виявлено відмінності між зібраннями Лівобережної та Правобережної України. Досліджено основні видові групи управлінських документів, їх головне змістове наповнення, з'ясовано, які з них були обов'язковими для всіх зібрань. Виявлено відмінності у функціональному призначенні деяких видів документів (зокрема, журналу та протоколу). Проаналізовано процес організації роботи з документами у дворянських депутатських зібраннях, доведено, що значна увага приділялась питанням опрацювання вхідної розпорядчої документації, оформленню справ, порядку їх формування й обліку. Показано, що особливою ретельністю та поступовим ускладненням від початку до кінця XIX ст. відзначалась робота з вхідною розпорядчою документацією.

Проаналізовано значний комплекс джерел, що дозволив висвітлити питання нормативного регулювання діловодства на загальносоюзному та республіканському рівнях. Визначено основні чинники впливу на формування тогочасної системи документування на фоні процесів побудови радянського державного апарату в УСРР. Охарактеризовано поступову зміну науково-методичних засад діловодства від домінування в них управлінського підходу до утвердження архівознавчого. На основі архівних джерел досліджено діяльність Всеукраїнського інституту раціоналізації управління - першої в Україні науково-дослідної установи, яка мала теоретичний доробок у сфері діловодства, синтезований на основі зарубіжного та власного емпіричного досвіду. Аргументовано доведено, що Україна мала власні здобутки у сфері науково-методичного забезпечення діловодства у 1920 - 1930-х pp., а не лише у загальносоюзному контексті.

Проаналізовано документальні ресурси краєзнавчих досліджень Поділля та визначено ознаки, що притаманні даним документам, на основі яких їх класифіковано за фасетами. Узагальнено етапи формування та проведено аналіз документальних ресурсів краєзнавчих досліджень Поділля. Проведене анкетування дозволило розкрити інформаційні потреби у краєзнавчих документах. Розроблено стратегію розвитку системи документального забезпечення краєзнавчих досліджень архівними установами Поділля та визначено шляхи її реалізації. Надано характеристику веб-сайтів обласних архівів Поділля як цілісної документально-інформаційної системи. Запропоновано перспективну модель веб-сайту "Краєзнавство Поділля", що дозволить створити корпоративний ресурс краєзнавчих досліджень.

Розглянуто дослідницьку діяльність Української філії науково-дослідного інституту планування та нормативів при Держплані СРСР у м. Києві у сфері документознавчих економічних та інформологічних досліджень. Висвітлено документознавчі розвідки цієї інституції, що здійснювалися в УРСР у 1960 - 1980-х рр. Охарактеризовано тематику документознавчих студій Української філії. Зазначено, що питання створення управлінської документації й організації роботи з документами в установах, організаціях і на підприємствах УРСР досліджувалися з метою оптимізації управлінської діяльності. Висвітлено інформологічні підходи Української філії, що застосовувалися під час аналізу документальних інформаційних потоків Укрраднаргоспу, Ради Міністрів УРСР, наукових установ та інших організацій. Визначено роль діяльності Української філії на теренах УРСР у сфері документознавчих досліджень.

Увагу приділено вивченню питання формування та здійснення державної політики України у сфері діловодства. На основі архівних матеріалів, нормативно-методичних документів, наукових публікацій встановлено та проаналізовано основні риси, напрями та пріоритети державної політики з діловодства на різних періодах української державності XX - початку XXI ст. Виявлено найбільш актуальні проблеми, які вимагають негайного регулювання на рівні державної політики та запропоновано основні перспективні напрями його розвитку.

Висвітлено історію створення Єдиної державної системи діловодства (1973) , визначено внутрішні та зовнішні чинники її формування. Досліджено вплив даної системи на еволюцію документознавства. Зроблено висновок, що основні напрямки документознавчих досліжень 1970 - 1980 рр. відображають зміст розроблення загальної державної системи діловодства.

Освещена история создания Единой государственной cистемы деловодства (1973), определены внутренние и внешние факторы ее формирования. Исследовано влияние данной системы на эволюцию документоведения. Сделан вывод, что основные направления документоведческих исследований 1970 - 1980 гг. отображают содержание разработки общей государственной системы деловодства.

Вивчено діяльність Української філії Науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані CPCP y Києві в сфері економічних та інформологічних напрямів документознавчих досліджень, здійснених на прикладі державних, наукових установ, підприємств, організацій УРСР у 1964 - 1986-х рр. Досліджено питання уніфікації та стандартизації управлінської документації. Розроблено класифікатори з питань діяльності апаратів управління та документування управлінської інформації. Проаналізовано потоки інформації в контексті побудови структури керування виробництвом та створення автоматизованих систем управління. Розглянуто інформаційну систему діловодства та потоків галузевої документації з виробництва. Удосконалено систему первинної і планової документації Держплану УРСР і республіканських міністерств УРСР. Визначенено внесок учених Української філії у сферу організації діловодства та створення і розвитку управлінської документації.

Досліджено історію організації діловодства у регіонах УСРР - УРСР у 1920 - 1980-х рр. на прикладі Черкаського регіону. Висвітлено організацію українізації діловодства у 1920-х рр. в Черкаському регіоні, охарактеризовано стан раціоналізації діловодства у 1920 - 1930 рр. Досліджено організацію діловодства у період окупації німецько-нацистськими військами території Черкащини. Висвітлено роль Українського штабу партизанського руху в організації здійснення діловодства в партизанських загонах. Проаналізовано роботу державних архівів щодо організації діловодства в області, розглянуто факти практичного впровадження Єдиної державної системи діловодства (ЄДСД) у Черкаській області в 1960 - 1980-ті рр., а також реалізацію регіональної програми підвищення кваліфікації діловодів і секретарів.

Висвітлено питання документного забезпечення українсько-польського міжкультурного співробітництва. Розкрито особливості механізму українсько-польських відносин на рівні державних установ, органів регіонального самоврядування, громадських організацій, у галузях науки, освіти і мистецтва. Розглянуто договірно-правову базу українсько-польської культурно-освітньої співпраці.

Охарактеризовано діловодство губернських адміністративно-фінансових органів Російської імперії - казенних палат. Здійснено пошук наукових публікацій за темою дослідження та встановлено, що організація діловодства казенних палат не знайшла комплексного відображення у працях сучасних науковців. Визначено, що казенна палата мала широкий спектр діяльності та задач, які виконувалися відділами палати. Встановлено, що кожен відділ палати мав певні функції, зокрема й діловодні, адже управлінська діяльність установи певною мірою відображена в документах. Визначено основні етапи документообігу в установі. Охарактеризовано діловодні функції за відділами палати, а також загальної присутності. Здійснено загальний огляд вхідної та вихідної документації на основі архівних матеріалів Київської казенної палати. Доведено, що організація роботи з документами здійснювалася за загальноімперськими ініціативами, про що свідчить чітке виконання законодавчих діловодних правил Російської імперії. Для здійснення контролю над документами кожного відділу велися відповідні журнали реєстрації, які допомагали інспектувати діяльність чиновників та місцезнаходження справ в організації - це слугувало певним орієнтиром у значному масиві документів. Надано опис настільних журналів реєстрації, як елементу довідкового апарату та контролю над роботою з документами. Визначено перелік реквізитів бланків документів із кутовим розташуванням, мету запровадження ведення діловодства та звітності. Описані етапи життєвого циклу документа та основні аспекти запровадження уніфікації діловодних процесів Російської імперії, з метою підвищення ефективності державного управління. Установлено, що казенні палати були установами, в яких зосереджувався значний різноплановий документальний масив, зокрема документи з кадрових питань, протоколи, укази, рахунки, кошториси, листи, рапорти, приписи, довідки, звіти та ін.